Застосуванням ІЧ-, ЯМР і УФ-спектроскопії для дослідження складу синтетичного N,N-диметилгідразину (ДМГ) показано, що вивчені зразки містять ДМГ як основний компонент і відносно невелику кількість формілгідразону ДМГ. Метод потенціометричного титрування дозволив уточнити якісний і кількісний склад суміші й ідентифікувати додатково N,N-диметиламін як домішок. Вказаний метод став найбільш простим і надійним для кількісного визначення основних компонентів синтезованого ДМГ. Встановлено, що найбільш ефективним засобом очищення синтезованого ДМГ є кип'ятіння його над лугом з наступною дистиляцією у струмі інертного газу.

Отримано макромолекулярні металохелати на основі іономерних (катіоноактивних) поліуретанів з макрогетероциклічними фрагментами в основному ланцюзі та хлоридів заліза (III) та міді (II). Надмолекулярну структуру отриманих систем досліджено методом малокутового розсіювання рентгенівських променів. Зазначено екстремальний характер залежності ступеня сегрегації гнучких та жорстких блоків від ступеня кватернізації третинних атомів азоту. Доменоутворення в цих системах відбувається навколо металохелатних комплексів.

Вивчено кінетику реакцій деяких 1,1-дизаміщених гідразину з фенілізоціанатом у бензолі. Спостережено дуже незначний alpha-ефект для таких сполук, що обумовлено специфікою перехідного стану цих реакцій. Встановлено, що alpha-ефект заміщених гідразину залежить також від природи електрофільного реагенту.

Рассмотрены вопросы становления и развития уранодобывающей и перерабатывающей промышленности Украины, состояния и перспектив роста сырьевой базы ядерно-топливного цикла страны. Приведены данные о схемах вскрытия и подготовки месторождений, системах разработки руд на рудниках ВостГОГа, применяемых технологиях и оборудовании для горных и закладочных работ. Представлены данные о добыче урана нетрадиционными методами (скважинное, блочное и кучное выщелачивание), технологии радиометрической сортировки и гидрометаллургической переработки урановых руд, автоматизированных систем управления, радиационной безопасности персонала и населения, мониторинга объектов окружающей среды.

Рассмотрены количественные параметры сейсмического действия взрыва для конкретных горно-геологических условий шахт, установленных на основании закономерностей распространения сейсмовзрывных колебаний в различных средах. Определены условия сохранения подземных объектов и обеспечения устойчивости обнажений при ведении взрывных работ в пределах, не превышающих допустимые уровни скоростей смещений. Отмечено, что соблюдение этого условия позволяет свести к минимуму влияние сейсмического действия взрыва на величину разубоживания.

Приведены результаты внедрения способа взрывания, позволяющего за счет повышения степени дробления улучшить качество отбойки крепких руд при ведении очистных работ в рудных залежах сложной морфологии. Данная технология позволяет обеспечить сохранность конструктивных элементов систем разработки от сейсмического действия взрывов.

Обоснована возможность утилизации в закладку выработанного пространства уранодобывающих шахт Украины хвостов кучного выщелачивания в качестве инертного заполнителя и рекомендованы составы закладочных смесей для внедрения в горное производство.

При селективной выемке рудных залежей для снижения себестоимости уранового концентрата рассмотрены альтернативные варианты скважинной отбойки руд. Рекомендован переход на отбойку зарядов, размещенных в параллельных скважинах, позволяющую улучшить качество дробления, обеспечить необходимый уровень интенсивности выпуска, уменьшить зоны неконтролируемого дробления и снизить разубоживание в среднем в 1,3 раза, а также производить отбойку в оптимальных контурах бурения с сохранением устойчивости горных массивов за контуром рудного тела, снизить сейсмическое действие взрыва на горный массив за контуром отбойки от 4 до 9 раз и свести к минимуму вывалообразование в очистное пространство блоков.

На основании опытно-промышленных исследований установлено, что параметры буровзрывных работ на Ингульской и Смолинской шахтах обеспечивают необходимое качество дробления, позволяющее вести очистную выемку с требуемой для производственных нужд интенсивностью, что в свою очередь снижает разубоживание. Основными направлениями снижения разубоживания на шахтах является внедрение в практику ведения буровзрывных работ следующих организационно-технических мероприятий: бурение скважин одного диаметра на подэтажных буровых выработках, бурение в веере скважин одного диаметра, учет зоны разрушения зарядов в торцах скважин, сокращение простоев блоков, соблюдение технологии бурения скважин и отбойки вееров скважинных зарядов.

Выполнен анализ применяемых камерных систем отработки сложно-структурных урановых месторождений Украины с учетом потерь и разубоживания. Отмечено, что снижения себестоимости добываемого металла на урановых шахтах можно достичь только значительно снизив количество выдаваемой из шахты рядовой руды, уменьшив тем самым затраты на транспортировку и переработку. Поставленная цель достигается путем снижения разубоживания руды при добыче до величин порядка 15 - 20 %. Проведенный факторный анализ показал, что наиболее приемлемыми системами разработки, обеспечивающими селективную выемку рудных тел сложной морфологии при максимальном разубоживании, являются слоевая система с восходящим порядком отработки слоев с закладкой выработанного пространства и камерная система с подэтажной отбойкой и торцевым выпуском руды с нисходящим порядком отработки с закладкой выработанного пространства. С учетом ранее выполненных научно-исследовательских работ рекомендуется успешно апробированная на Ингульской шахте ВостГОКа слоевая система разработки, способная снизить разубоживание до минимально возможных величин для данного рудного тела при существующем бортовом содержании металла.

Обоснована возможность утилизации в закладку выработанного пространства уранодобывающих шахт Украины хвостов гидрометаллургического завода и дробленых горных пород в качестве инертного заполнителя и рекомендован ряд составов закладочных смесей для внедрения в горное производство.

Дан анализ уровней потерь и разубоживания руды при разработке урановых залежей сложной морфологии, указаны источники высокого разубоживания и пути улучшения качества добываемой руды.

Розглянуто структуру та властивості синтезованих раніше іономерних олігоуретанакрилатів, які містять іоногенні групи різної природи, розташування та оточення, та полімерів (кополімерів) на їх основі. За допомогою ІЧ-спектроскопії та рентгеноструктурного аналізу досліджено зміни фізико-хімічної структури та мікрофазового поділу, які відбуваються під час фотополімеризації іономерних олігоуретанакрилатів. Вивчено особливості структури та властивостей іономерних поліуретанакрилатів залежно від кількості, розташування та природи протиіона іоногенних груп.

Синтезированы новые олигоуретанацилсемикарбазид-акрилаты, содержащие функциональные группы различной природы и назначения. Методами ИК-спектроскопии, дифференциальной сканирующей калориметрии, широко- и малоуглового рассеяния рентгеновских лучей изучено влияние ацилсемикарбазидных фрагментов, ионных центров на характер микрофазового разделения олигомеров. Обнаружено, что введение в химическую структуру олигомеров фрагментов биологически активного соединения с целью придания полимерам на их основе фунгицидных и бактерицидных свойств способствует упорядочению микрогетерогенной структуры олигомерной системы. Показана возможность получения водных дисперсий на основе полимеризационноспособных иономерных олигоуретанацилсемикарбазид-акрилатов.

Синтезовано ряд нових олігоуретан-акрилатів, які містять іоногенні групи різної природи та розташування. Одержані олігомери утворюють стійкі водні дисперсії. Розглянуто властивості полімерів на основі іономерних олігоуретан-акрилатів. Показано можливість регулювання властивостей даних систем (водопоглинання) кополімеризацією олігомерів з ді- та триакрилатами, а також з олігомерами подібної природи.

З урахуванням особливостей структури синтезованих поліуретанів, яка дозволяє включати додаткові групи та гетероатоми, під час конструювання грибостійких варіантів використано пасивний засіб захисту за допомогою введення в структуру макромолекул іонів металів Zn, Cu, Sn, які недоступні для мікроміцетів. Синтезовані поліуретани, макромолекула яких вміщує фрагменти ацетилацетонів олова, цинку, міді та свинцю, проявляли контактний фунгіцидний вплив на штами мікроміцетів, які належать до видів, виявлених у приміщеннях орбітальної станції. У даному випадку зазначено, що їх активність проявлялась у пригніченні процесу проростання спор і збереження життєздатності у межах 3 - 10 діб, після чого спостерігався лізис клітинної оболонки.

Исследована структура новых полиамидоуретанов на основе ацетилацетонатов переходных металлов. Сравнительный анализ ИК-спектров пропускания и спектров, полученных методом многократного нарушенного полного внутреннего отражения, а также данных широкоуглового и малоуглового рассеяния рентгеновских лучей свидетельствует о различиях в надмолекулярной организации изученных полимеров.

Досліджено стійкість до біокорозії, індукованої мікроорганізмами, поліуретанів лінійної структури з активними неорганічними та металорганічними фунгіцидними домішками, а також поліуретанів з атомами металів в основному ланцюзі. Одержані поліуретани, в основному, проявляють стійкість до біокорозії та фунгіцидність пролонгованої дії з незначним ступенем детеріорації.

Досліджено ступінь біодетеріорації поліуретанів розгалуженої структури, модифікованих неорганічними та металоорганічними домішками, а також рівень їх фунгістатичних властивостей у порівнянні з лінійними поліуретанами. Полімери обох структур, як розгалуженої, так і лінійної, проявляють фунгістатичні властивості.

Исследована природа и характер взаимодействий полимерной матрицы и косточкового активированного угля (КАУ) моделированием соответствующих процессов и их изучением методами ИК- и ЯМР-спектроскопии. Обнаружено, что полярные группы (аминные, мочевинные, уретановые, семикарбазидные), входящие в химическую структуру полиуретанов и полиуретансемикарбазидов, претерпевают существенные изменения при формировании композиций органическое соединение - КАУ.